Горячая линия бесплатной юридической помощи:
Москва и область:
Москва И МО:
+7(499) 110-93-26 (бесплатно)
Санкт-Петербург и область:
СПб и Лен.область:
+7 (812) 317-74-92 (бесплатно)
Регионы (вся Россия):
8 (800) 550-95-86 (бесплатно)
Правовое регулирование дарения земельных участков |
Юридическая помощь
Назад

Правовое регулирование дарения земельных участков

Опубликовано: 12.09.2019
0
4

Правовое регулирование и основные требования к заключению договор мены, дарения и залога земельных участков; правовые основы наследования земельных участков

Согласно положениям ст. 527 ГК РФ, дарение подразумевает безвозмездную передачу прав на земельный участок другому лицу или обязательство дарителя так поступить в будущем. В данном случае особое внимание следует обратить именно на слово «безвозмездно», поскольку оно является определяющим в данном случае. В отличие от договора купли-продажи, здесь одариваемый должен только выразить свою волю на принятие подарка без уплаты его стоимости.

На практике часто случаются случаи, когда купля-продажа участка происходит под видом дарения. Составляется соответствующий договор и проходит сделка согласно положениям о дарении, хотя по факту одариваемое лицо передаёт оговоренные заранее денежные средства. Это связано с тем, что таким образом лица пытаются снизить траты на оформление сделки, поскольку налог на дарение является меньшим из возможных. Необходимо помнить, что такой фиктивный договор может повлечь негативные правовые последствия как для старого собственника, так и для нового.

Договор дарения земельного участка составляется в простом письменном виде и подлежит государственной регистрации. Нотариальное удостоверение не является обязательным требованием, но многие граждане продолжают обращаться к нотариусу, чтобы весь процесс был грамотно оформлен с юридической точки зрения. В случаях, когда передаётся лишь часть участка, подпись нотариуса является важным элементом.

В договоре должны быть указаны стороны, предмет — земельный участок с полным указанием месторасположения и кадастровым номером — и безвозмездный характер передачи прав.

Помимо основных положений, в договоре желательно указать следующие моменты:

  • факт наличия у дарителя полной дееспособности и отсутствия давления на него, которое искажает его волю в пользу одариваемого. К примеру, должна быть оговорка о том, что договор не является кабальной сделкой и не заключается в результате стечения тяжёлых обстоятельств на невыгодных условиях;
  • факт отсутствия обременений на земельном участке. Их существуют три вида – суперфиций, эмфитевзис, сервитут, каждый из которых предполагает ограниченное использование участка третьими лицами согласно закону, решения суда или договору.
  • условия расторжения договора. Поскольку в гражданском праве действует принцип диспозитивности, то стороны могут включить дополнительные условия, которые не противоречат законам и нормам морали. Такие дополнения обеспечат дополнительные гарантии.

Первым делом необходимо собрать необходимый пакет документов, поскольку отсутствие одного из них станет причиной вынесения отказа в нотариальном оформлении.

Особые требования к заключению договоров купли-продажи земельных участков сельскохозяйственного назначения

Предлагаем ознакомиться:  Договор дарения денежных средств не является совместно нажитым

Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення

1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського

Правовое регулирование дарения земельных участков

призначення для ведення товарного сільськогосподарського

а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту

або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням

товарного сільськогосподарського виробництва;

б) юридичні особи України, установчими документами яких

передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.

2. Переважне право купівлі земельних ділянок

сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які

постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де

здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи

Відповідно до ч. 1 ст. 715 ЦКУ,

«1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов ‘язується пере-

дати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

2. Колена із сторін договору міни є продавцем того товару, який він

передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

3. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вар-

тості, що обмінюється на товар меншої вартості.

4. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одно-

часно після виконання зобов ‘язань щодо передання майна обома сторонами,

якщо інше не встановлено договором або законом.

5. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

2. Набуття права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами

6. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та ви-

конання договору міни.»

Положення ч. 4 ст. 715 ЦКУ щодо одночасного переходу права влас-

ності після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами

слід застосовувати з урахуванням особливих правил щодо моменту ви-

никнення права власності на земельну ділянку (ст. 125 ЗКУ, п. З розділу

II Закону України від 05.03.2009 № 1066-VI).

До відносин міни, у т. ч. земельних ділянок (на інше майно), а також

міни земельними ділянками (одних ділянок на інші) «застосовуються

загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір постав-

ки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться

в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов ‘язання» (ст. 716 ЦКУ).

Опис правового регулювання відносин купівлі-продажу земельних ділянок

Положення, що регулюють відносини дарування, вміщені до Глави

55 ЦКУ. Згідно зі ст. 717 ЦКУ,

«1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або

зобов ‘язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному)

безоплатно майно (дарунок) у власність.»

Предлагаем ознакомиться:  Приказ это нормативно правовой акт или нет, виды нпа

Ч. 2 ст. 719 дублює правило ЗКУ щодо необхідності нотаріального

посвідчення договору дарування земельної ділянки як нерухомого майна

та передбачає його державну реєстрацію.

ЦКУ встановлює деякі обмеження щодо сторін договору дарування

(ст. 720), передбачає можливість встановлення обов’язку обдарованого

на користь третьої особи (ст. 725) та правові наслідки порушення цього

обов’язку (ст. 726). У певних випадках договір дарування може бути розі-

рваний на вимогу дарувальника (ст. ст.. 727, 728). Кодексом передбачена

пожертва як різновид договору дарування (ст. 729): дарування нерухомих

та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів для досягнення певної,

наперед обумовленої мети.

Згідно із ч. 1 ст. 722 ЦКУ, право обдарованого на дарунок виникає з

моменту його прийняття. Цю норму слід застосовувати з урахуванням осо-

бливих правил щодо моменту виникнення права власності на земельну ді-

лянку (ст. 125 ЗКУ, п. З розділу II Закону України від 05.03.2009 № 1066-VI).

Варто звернути увагу, що ЗКУ як одну з підстав припинення права

власності передбачає добровільну відмову власника від права на земельну

ділянку (п.«а» ст. 140 ЗКУ). Детальніші положення про добровільну від-

«L Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної

відмови власника землі на користь держави або територіальної громади

здійснюється за його заявою до відповідного органу.

2. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі

згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду

про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу пра-

ва власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та

На наш погляд, за своєю природою такі відносини є даруванням, тому

у частині, не врегульованій ЗКУ, на них поширюються загальні правила

цивільного законодавства про дарування.

Відносини спадкування врегульовані Книгою шостою ЦКУ «Спадкове

право». Згідно зі ст. 1216 ЦКУ,

«1. Спадкуванням є перехід прав та обов ‘язків (спадщини) від фізичної

особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).»

Таке визначення усталилося і в цивільному законодавстві, і у право-

вій доктрині. Тому формулювання ст. 131 ЗКУ, де спадкування назване

«угодою», видається некоректним. Цілком очевидно, що говорити про

«істотні умови» та письмову нотаріальну форму (ст. 132 ЗКУ) спадкування

неправильно. Таким чином, видається, що вимоги ст. 132 ЗКУ не можуть

поширюватися на спадкування. Не можна вважати також, що ці вимоги

Предлагаем ознакомиться:  Как оформить земельный участок под домом в собственность – этапы и цена вопроса

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Обидва види

спадкування детально врегульовані ЦКУ.

Підставою для реєстрації права власності на землю при спадкуванні

є свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусами. Підстави та по-

рядок видачі таких свідоцтв регламентуються ЗУ «Про нотаріат» (Глава 7,

ст. ст. 66-69), а також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних

дій нотаріусами України, затвердженою наказом Мін’юсту України від

03.03.2004 № 20/5 (Розділ 22, насамперед, п. п. 216, 217).

NB. Хоча в спадкоємців право власності на земельну ділянку виникає лише

з моменту реєстрації права власності на землю (ст. 125 ЗКУ), держава також

не може вважати земельну ділянку своєю, оскільки законодавство передбачає

спеціальну процедуру визнання спадщини відумерлою у судовому порядку,

причому заява про визнання спадщини відумерлою подається лише по спливу

одного року з часу відкриття спадщини (ст. 1277 ЦКУ). Таким чином, після смер-

ті спадкодавця до моменту реєстрації спадкоємцем права власності на земельну

ділянку земельна ділянка має невизначений правовий режим, є нібито «нічий-

ною». Невизначеними також є і зобов’язання щодо сплати земельного податку

В Україні починає складатися судова практика617 визнання земельних

ділянок відумерлою спадщиною. На даний час оформити право комунальної

власності, у яку переходять земельні ділянки, що є відумерлою спадщиною,

державним актом неможливо через відсутність його форми. Між тим, як ви-

дається, право комунальної власності має виникати на підставі рішення суду

незалежно від його оформлення державним актом безпосередньо на підставі

закону. Рішення суду має бути підставою для реєстрації земельної ділянки

та права власності на земельну ділянку.

Таким чином, при визнанні спадщини відумерлою земельні ділянки

переходять у комунальну власність ще до того, як відбудеться розмежування

земель державної та комунальної власності.

Особливості набуття права власності

земельні ділянки у правовідносинах,

що виникають із договору іпотеки

«Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні

заставодавця або третьої особи» (ч. 1 ст. 575 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»,

«іпотека — вид забезпечення виконання зобов ‘язання нерухомим майном,

що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким

іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпечено-

го іпотекою зобов ‘язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок

, , , ,
Поделиться
Похожие записи
Комментарии:
Комментариев еще нет. Будь первым!
Имя
Укажите своё имя и фамилию
E-mail
Без СПАМа, обещаем
Текст сообщения
Adblock detector